Державний історико-культурний заповідник "Буша"

с.Буша Ямпільської ТГ, Могилів-Подільський р-н, Вінницька область

+38 (097) 296 17 33

busha.com.ua

busha.zapovidnik@gmail.com

Державний історико-культурний заповідник "Буша"

Вхід безкоштовний: діти до 6 років, учасники бойових дій, інваліди 1, 2 групи, жителі сіл Бушанської територіальної громади, працівники культури.

Художній музей

На території Державного історико-культурного заповідника «Буша» протягом декількох років фукціонує Художній музей в якому експонують не тільки живопис, а й інші предмети мистецтва Поділля та інших регіонів. Музей відкрито з нагоди завершення Міжнародного мистецько-культурологічного фестивалю «Мальована хата», який засновано організацією «АRT-слід» і проведено спільно з Державним історико-культурним заповідником «Буша» та Вінницьким обласним центром народної творчості. На даний час у музеї розміщено вистаку українських старожитностей під назвою «Хустка тернова – мамина мова».

Музей ткацтва

13 жовтня 2019 року на території Державного історико-культурного заповідника «Буша» в рамках мистецького проекту «Шляхами тканої Буші» відкрито інтерактивний Музей ткацтва. Музей ткацтва - це інтерактивний простір, де кожен знайде собі щось до душі. Відвідавши музей ви зможете побачити різноманітні верстати, старовинні килими («киліми»), доріжки/веретки, рушники та багато інших виробів. Спробувавши попрацювати за верстатами відчуєте всі тонкощі ткацького ремесла та процесу виробництва тканини.

Середньовічне кладовище кінця 18 початку 20ст.ст.

Старий сільський цвинтар у Буші входить до комплексу об'єктів історико-культурного заповідника Кам'яні хрести XIX століття, що тут збереглися, є цінними пам'ятками місцевого народного каменярства. Вони виготовлені із місцевого каменю-пісковику, поклади якого в навколишній місцевості великі. У XIX ст. народний каменярський промисел у цих краях був доволі розвинений, зокрема в Букатинці, Ярузі, Русаві Дзигівці , Бандишівці та інших селах краю. На виготовлення хрестів припадав найбільший відсоток серед продукції промислу. Кам'яні хрести вивозили для продажу далеко за межі краю, навіть у Київську губернію. Їх і сьогодні можна знайти в старих куточках сільських кладовищ. Хрести із Бушанського цвинтаря дозволяють простежити еволюцію їх форми упродовж століття. Це неважко зробити з тієї причини, що захоронення велося підряд, могила біля могили, тому вочевидь відомо, які з них давніші і які пізнішого часу. Крім того, на багатьох із них написи, на яких зазначено дати поховання, імена та прізвища покійників. Хрести початку століття мають ретельно оброблену поверхню і відносно складну, але вишукану форму. На жаль, пам'яток цього періоду збереглося всього лиш кілька одиниць. У кінці першої половини століття запанувала велика монументальна форма у вигляді мальтійського хреста, яка комбінується з іншою формою — кола. Одночасно в цей період створено кілька форм простіших, але також комбінованих із колом. Саме ця простіша форма наштовхує на думку про її дуже давнє походження. Адже не секрет, що форма хреста і хрестоподібні елементи нашому етносу були відомі задовго до появи християнства. Найвагомішим аргументом на користь цієї тези є орнаментика, що дуже добре збереглася в своїй первозданній чистоті на подільських вишивках, в килимарстві, в кераміці, на писанках і т.ін. Пройшло багато століть, а мовчазні хрести і досі стоять у Буші.

Задати питання організатору

Задати питання, залишити відгук чи побажання щодо роботи